Електробезпека

Електрична енергія вірний помічник сучасної людини,  але вона може принести велику шкоду здоров’ю, якщо при користуванні нею не дотримуватись суворих заходів обережності і не виконувати відповідних Правил безпеки.

Найважливішою вимогою електробезпеки в особистому господарстві є справний стан ізоляції побутових електромереж і електроприймачів. В домашньому господарстві застосовуються телевізори, пральні машини, електроінструмент, електроплити, праски, тощо, які живляться від мережі 220 В, і яку помилково вважають безпечною. Невміле або необережне застосування побутової електротехніки несе загрозу здоров’ю і життю людей та може привести до електротравми або нещасного випадку.

Особливість електричної енергії полягає в тому, що вона не видима, не має запаху та кольору, а тому виявити електричний струм людина не може. Електричний струм вражає раптово, коли людина потрапляє в коло проходження струму, а саме коли людина з однієї сторони доторкається неізольованого проводу, металевого корпусу електроприладу з несправною ізоляцією або металевого предмета, який знаходиться під напругою, а з іншого боку – землі, заземлених предметів, труб, тощо.       Враження електричним струмом може настати і через інші провідники, при наближенні на недопустимо близьку відстань до проводу шини розподільчого пристрою, діючої електроустановки, повітряної лінії електропередачі, тощо. Небезпека ураження електричним струмом в таких випадках значно зростає у вогку та дощову погоду.

В умовах експлуатації електроустановок питання електробезпеки має велике значення для захисту обслуговуючого персоналу та інших осіб від ураження електричним струмом.
Електроживлення електроустановок забезпечується централізовано від системи, в яку входить сукупність електричних станцій та мереж поєднаних між собою і пов’язаних спільністю режиму в безперервному процесі виробництва, перетворення і розподілу електричної енергії при спільному управління цим режимом.

Електроустановки за умовами електробезпеки поділяються на електроустановки  до 1000В та електроустановки вище 1000В.

Електробезпека в процесі експлуатації обслуговування забезпечується системою організаційних та технічних заходів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного електричного струму.
Всі трансформаторні підстанції та лінії електропередавання перебувають в постійній роботі, а отже, приховують в собі смертельну небезпеку для тих, хто до них наближається на недопустиму віддаль або торкається струмовідних частин.

Там, де присутній електричний Струм – існує смертельна небезпека для життя Людини!

ЩОБ УНИКНУТИ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НЕОБХІДНО ПАМЯТАТИ!

• Не ставте на телевізор чи поблизу комп’ютера вази з квітами, чашку з чаєм чи кавою, склянку з водою.
• Щоб витягти вилку з розетки не потрібно тягнути за шнур. Також необхідно стежити за справністю ізоляції мережевого шнура, тому що будь-який дотик до оголеного проводу може призвести до електротравми.
• Не допускайте потрапляння води на електроприлади, особливо якщо вони під’єднані до мережі. Якщо вилка шнура виявилася мокрою – не вмикайте її в розетку, а ретельно витріть. Інакше може статися коротке замикання, прилад вийде з ладу, а вас уразить Струмом.
• Через часті згинання мережевим шнуром побутових електроприладів, з часом, можливий надлом або обрив струмоведучих жил, що веде до іскріння, нагрівання і, можливо, займання ізоляції проводу. Найчастіше всього таке пошкодження виникає в місці кріплення шнура до вилки.
• Не можна доторкатися до електроприладів мокрими руками а також залишати їх на мокрій поверхні.
• Заборонено користуватись електроприладами з пошкодженою ізоляцією проводів.
• Ремонт електричних приладів повинен виконувати тільки кваліфікований спеціаліст. Знявши кожух електроприладу, ви вже піддаєте себе смертельній небезпеці, тому що в багатьох пристроях навіть після їх відключення від мережі деякий час зберігається електричний заряд на конденсаторах, а за наявності в приладах високовольтних елементів (наприклад, електронно-променева трубка в телевізорах, комп’ютерних моніторах) отримати електричний удар можна, лише наблизивши руку на небезпечну відстань до такої ділянки схеми.
• Не використовуйте електроприлади у ванні або під душем – волога шкіра і заземлюючі особливості ванни реальна загроза нещасного випадку у разі падіння приладу у воду або пошкодження його ізоляції. Також не користуйтеся електроприладами з живленням від електромережі на вулиці під час дощу, снігопаду або туману.
• Заміна заводських запобіжників, навіть тимчасово, “жучками” може бути причиною нещасного випадку або пожежі. В домашній електромережі бувають іноді приховані дефекти. Наприклад, не дивлячись на те, що в квартирі відключені всі прилади і вимкнене освітлення, лічильник продовжує реєструвати проходження струму. Це свідчить про те, що в квартирній мережі пошкоджена ізоляція.
• Не залишайте електроприлади включеними без нагляду, які можуть функціонувати в так званому «черговому режимі», практично не споживаючи електроенергії, але залишаючись підключеними до мережі для виконання деяких своїх функцій (телевізори, музичні центри, комп’ютери тощо). Подивіться в керівництво по експлуатації. Як правило, не дозволяється залишати прилад у черговому режимі більше ніж на 1-2 доби.
• Зверніть увагу на обов’язкову наявність заземлення корпусів електроприладів. Можна також встановити пристрій захисного відключення (ПЗВ) – це спеціальний автомат, який відключає подачу електроструму у разі зниження опору ізоляції та дотику людини до струмовідних частин, які знаходяться під напругою.
• Вентиляційні отвори електроприладів – зона підвищеної уваги. Не допускайте попадання через них рідин або металевих предметів всередину приладу. Для цього ніколи не ставте на телевізор, монітор, програвач вази з квітами, не дозволяйте дітям кидати всередину корпусу через вентиляційні отвори сторонні предмети, не кладіть на поверхню електроприладів дрібні металеві речі (скріпки, шпильки, ключі і т.п.). У той же час не можна закривати вентиляційні отвори, щоб уникнути займання приладу.
• При користуванні переносними світильниками, електроінструментом або електроприводом швейної машини не слід одночасно торкатися електроприладу та батарей опалення, водопровідних труб і інших заземлених металоконструкцій, тому що при пошкодженні ізоляції електроприладу через тіло людини пройде небезпечний для життя електричний Струм.
• Роз’яснюйте дітям правила користування електроприладами, для маленьких дітей обмежте можливість небажаного контакту з електрикою: закрийте контакти розетки спеціальними заглушками, не залишайте в розетці вилку шнура живлення, навіть якщо електроприлад вимкнено.

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА ВУЛИЦІ

Повітряні лінії електропередавання змонтовані просто «на небі». А тому можуть у будь-яку хвилину бути пошкоджені вітром, наїздом транспорту, м’ячем, падінням дерев тощо.

Не можна вилізати на дахи будинків, де є електричні проводи, підніматися на опори ліній електропередавання, розводити вогнища під електролініями, закидати на проводи проволоку та інші предмети, торкатись до спусків заземлення опор.

Переїзди під проводами  діючої  повітряної лінії необхідно здійснювати в місцях найменшого провисання проводів (ближче до опори).

Забороняється проїзд під проводами повітряних ліній електропередавання машин, механізмів загальною висотою з вантажем або без нього від поверхні дороги понад 4,5 метра.

Заборонено проводити земляні роботи в охоронних зонах кабельних ліній.

Заборонено самостійне зрізання гілок та дерев, які  під час падіння можуть спричинити обриви проводів повітряних ліній.

Аварія на лінії електропередавання – це порушення нормального ритму життя та здоров’я людей, які в той момент перебувають на вулиці, неподалік від місця пригоди. Ситуація не проста, а небезпечна!
Знайте, що:

• Смертельно небезпечно не лише торкатися, але й підходити ближче, аніж на 8 метрів до обірваного проводу повітряної лінії, який лежить на землі чи звисає з опори! Необхідно негайно повідомити про це, виставити охорону чи огорожу, щоб ніхто з людей не потрапив під небезпечну для організму дію електричного стуму.
• Якщо Ви випадково опинилися в такій небезпечній зоні дії «Крокової напруги», то знайте, що не маючи засобів захисту (наприклад, гумового взуття), необхідно виходити з цієї зони повільно, пересуваючи ступні ніг по землі так, щоб вони не відривалися одна від одної.
• Організовувати ігри з волейболу та футболу поблизу чи під повітряними лініями електропередавання є дуже небезпечно!
• Заборонено рибалити, запускати повітряних зміїв, розпалювати вогнища, вилазити на дерева поблизу повітряних ліній електропередачі та електрообладнання, діставати будь-які предмети, що застрягли між проводами.

Електротравма може виникнути при потраплянні під «крокову напругу», яка виникає при обриві і падінні на землю проводів повітряних ліній електропередачі. Ступінь небезпеки враження електричним струмом в багатьох випадках залежить від характеру приміщень, де знаходиться людина.

До приміщень з підвищенню небезпекою і особливо небезпечних по відношенню ураження електричним струмом відносяться балкони, ванні кімнати, кухні, підвали, жилі приміщення із земляною підлогою, бані, металеві гаражі, парники, приміщення для худоби, тощо.

Щоб уникнути смертельних електротравм необхідно знати наступні правила електробезпеки і дотримуватись їх:

• Не наближатись до обірваних проводів ближче ніж на 8 метрів;
• Не залазити на опори повітряних ліній електропередач, тим більше намагатись зняти електропровід;
• Не відчиняти двері трансформаторних підстанцій та проникати до них;
• Не дозволяти дітям залазити на дерева, що ростуть на близькій відстані від проводів ліній електропередач;
• Не зводити будь-які будови, складати дрова, солому, розпалювати багаття, тощо під проводами ліній електропередач і повітряними вводами до приміщень чи будинків;
• Не кидати дріт або будь-які інші предмети на проводи повітряних ліній електропередач;
• Не встановлювати металеві стоянки для телевізійних антен поблизу ліній електропередач;
• Не розташовувати ігрові майданчики, а також проводити ігри під повітряними лініями електропередачі, запускати повітряних зміїв поблизу них та гратися біля електричних установок;
• Заборонено користуватись у вологих приміщеннях переносними лампами і електроприладами напругою вище 36 В;
• Не заповнювати водою з водопровідного крану ввімкнені в електромережу чайники, кавоварки, оскільки при одночасному дотику до увімкненого приладу і водопровідного крану людина може бути уражена електрострумом;
• Не замінювати електролампи без їх вимкнення, не витирати вологою ганчіркою електричні проводи, штепсельні розетки, вимикачі, інші електроприлади, увімкнені в електромережу;
• Не виносити на подвір’я увімкнені електричні прилади, так як у разі пошкодження ізоляції, людина, що стоїть на землі і торкається будь-якої металевої частини такого приладу може отримати електротравму;
• Не допускати до монтажу нових чи ремонтуванню наявних електроустановок некваліфікованих осіб. Недбало виконані ремонтні роботи можуть привести до травмування людей, які користуються даними електроустановками;
• Переносний електроінструмент – джерело підвищеної небезпеки. Перш ніж використовувати електроінструмент, вивчіть вимоги Правил безпеки та інструкцію по експлуатації від виробника;
• Пам’ятайте, що невміле встановлення радіо, телеантени, проведення різноманітних робіт поблизу повітряних ліній електропередачі з наближенням до металевих частин ПЛ спричиняє електротравми;
• У зв’язку з можливим передчасним пошкодженням чи висиханням ізоляції електропроводки, що може призвести до пожежі чи нещасних випадків з людьми забороняється защемлення електропроводів дверима, віконними рамами, закріплення їх цвяхами, замальовування чи забілення;
• Не дозволяйте давати дітям бавитись із штепсельними розетками;
• Не підвішуйте будь-які речі на проводи, вимикачі та розетки;
• Пам’ятайте, що побутові електроприлади (чайники, праски, електроплитки, тощо), а також переносні світильники (торшери, настільні лампи) напругою 220 В, призначені для користування в приміщеннях з непровідними для електроструму підлогами.

 Надання першої допомоги особам при ураженні електрострумом!

Якщо людина потрапила під напругу, необхідно негайно вимкнути електроприлад чи електроустановку. Це можна зробити як за допомогою вимикача чи рубильника, так і перерубавши дріт сокирою чи лопатою з сухим дерев’яним держаком. Інший варіант – відтягти постраждалого з небезпечної зони за допомогою сухої мотузки, палиці, дошки, тощо. У випадку відсутності згаданих предметів, людину можна витягати за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), наприклад, за поли піджака чи куртки, уникаючи при цьому контактів з металевими елементами одежі та відкрити ділянками тіла потерпілого. Після цього потрібно невідкладно викликати лікаря.

У разі неможливості швидкого вимкнення електроустановки необхідно вжити заходів з відділення потерпілого від струмоведучих частин, до яких він торкається. При цьому в будь-яких випадках той, хто надає допомогу, не повинен доторкатися до потерпілого та до струмоведучих частин без належних засобів захисту, та повинен слідкувати за тим, щоб не потрапити під дію «крокової напруги».

Той, хто надає допомогу повинен насамперед звільнити потерпілого від дії на нього струму, потім від одягу, що стискує подих (розстебнути комір, пояс), оглянути порожнину рота, видалити вставні щелепи, якщо вони є, слиз і негайно приступитися до надання першої допомоги. Якщо в цьому може взяти участь не один, а кілька людей, то всі заходи щодо звільнення потерпілого від струму й наданню йому допомоги повинні виконуватися чітко, по вказівках однієї особи – старшого за посадою й найбільш досвідченого працівника. При цьому одночасно із зазначеними вище заходами особи, що не беруть участь у наданні допомоги потерпілому, повинні негайно:

• викликати лікаря медсанчастини підприємства або швидку допомогу;
• сповістити про подію начальника зміни електроцеху;
• видалити з місця надання допомоги сторонніх;
• створити максимальне освітлення, а також приплив свіжоro повітря.

Звільнення потерпілого від впливу на нього електроструму. У випадку, якщо потерпілий після поразки струмом усе ще доторкається до струмоведучих частин, необхідно якнайшвидше звільнити його від них. Якщо потерпілий перебуває на висоті й може при цьому впасти, треба вжити заходів попередження падіння або,   якщо це неминуче, забезпечити його безпеку. Якщо напруга швидко відключити не можна, потерпілого відокремлюють від джерела струму такими способами.

При напрузі до 1000 В. Використати тільки сухі предмети й обов’язково непровідники: ціпки, дошки, мотузки, Той, хто відокремлює потерпілого від струмоведучих частин, повинен ізолювати себе діелектричними рукавичками або калошами. Не можна, намагаючись у такий спосіб відтягнути потерпілого, торкатися навколишніх металевих предметів. При необхідності варто перерубати або перерізувати проведення (кожний окремо) сокирою із сухою дерев’яною ручкою або інструментом з ізольованими рукоятками.

При напрузі понад 1000 В. Необхідно надягти боти, рукавички й відокремити потерпілого від джерела електровраження за допомогою. ізолюючих штанг або кліщів, що відповідають напрузі.

У всіх випадках незалежно від стану потерпілого, на місце події обов’язково повинні бути негайно викликані медпрацівники, які нададуть потерпілому першу допомогу й ухвалять рішення щодо його лікуванню.

Якщо з якоїсь причини лікар або інший медичний працівник відсутні, потерпілому без зволікання надається перша допомога

Перша медична допомога потерпілому

Небезпека поразки електричним струмом полягає в порушенні діяльності дихальних органів і серцево-судинної системи. Зазначеним порушенням організму людини можна запобігти своєчасною допомогою, а саме, необхідно:

• укласти потерпілого на спину на тверду поверхню;
• перевірити наявність у постраждалого подиху (визначити по підйому грудної клітки, запотіванню дзеркала та ін.); 
• перевірити наявність пульсу на променевій стороні в зап’ястя або на сонній артерії на переднєбоковій поверхні шиї; 
• з’ясувати стан зіниці, широка зіниця вказує на різке погіршення кровопостачання мозку; 
• виклик лікаря по телефону 103 у всіх випадках обов’язковий.

Якщо потерпілий перебуває у свідомості після непритомності, його слід укласти в зручне положення, накрити одягом, забезпечити повний спокій, безупинно спостерігаючи за подихом і пульсом. 

Якщо потерпілий перебуває в несвідомому стані, але зі стійким подихом і пульсом, його потрібно рівно й зручно укласти, розстебнути одяг, створити приплив свіжого повітря, піднести до носа ватку з нашатирним спиртом, обляпати обличчя водою й забезпечити повний спокій. Якщо потерпілий погано дихає (дуже рідко й судорожно), йому слід робити штучне дихання й масаж серця.

При відсутності ознак життя не можна вважати постраждалого мертвим, тому що смерть буває гаданою. Штучне дихання слід проводити безупинно до прибуття лікаря. Першу допомогу потрібно надавати негайно й по можливості на місці події. З моменту зупинки серця повинно пройти не більш 3-5 хв.

Спосіб штучного дихання полягає в тому, що той хто надає допомогу робить видих зі своїх легенів у легені постраждалого безпосередньо в рот. Потерпілого укладають на спину, розкривають рот, видаляють із рота сторонні предмети, закидають голову постраждалого назад, поклавши під потилицю одну руку, а другою рукою надавити на чоло потерпілого, щоб підборіддя опинилося на одній лінії із шиєю. Уставши на коліна потрібно із силою вдихнути повітря в рот потерпілого через марлю або носову хустку, закривши йому ніс. Вдих продовжувати 5-6 сек., або 10-12 раз у хвилину. Грудна клітка постраждалого повинна розширюватися, а після звільнення рота й носа самостійно опускатися. При поновленні самостійного подиху якийсь час слід продовжувати штучне дихання до повної свідомості потерпілого. Необхідно уникати надмірного здавлювання грудної клітки через можливість перелому ребер. Одночасно потрібно проводити зовнішній масаж серця при відсутності пульсу.

Зовнішній (непрямий) масаж серця проводиться шляхом ритмічних стиснень серця через передню стінку грудної клітки при натисненні на нижню частину грудини. Повторюючи натиснення частотою 60-70 раз у хвилину. Той що надає допомогу, визначивши нижню третину грудини, повинен покласти на неї верхній край долоні, зверху покласти другу руку й надавлювати на грудну клітку потерпілого, злегка допомагаючи нахилом свого корпуса. Натиснення слід робити швидким поштовхом так. Щоб просунути на 3-4 см нижню частину грудини убік хребта, а в повних людей – на 5-6 см. Через кожні 5-6 натиснень – одне вдмухування. Якщо надає допомогу одна людина, слід чергувати після 2 глибоких вдмухувань – 10-12 натиснень для масажу серця.

При правильному проведенні штучного дихання й масажу серця в потерпілого з’являються наступні ознаки пожвавлення:

• поліпшення кольору обличчя
• поява самостійного подиху усе більш рівномірного
• звуження зіниць
• поява самостійного пульсу.

Після появи ознак пожвавлення масаж і вдмухування повинні тривати ще 5 — 10 хвилин у такт власному вдиху постраждалого

Також необхідно чітко діяти при виклику швидкої медичної допомоги.

Наприклад:
«Терміново потрібна допомога. На вулиці (назвати вулицю і конкретне місце) або у селі трапився нещасний випадок. Сказати чітко, що сталося (обрив проводу, пожежа, автомобільна аварія тощо). Постраждала людина (стать, приблизно вік, вид травми). Запишіть, будь ласка, адресу (вулицю, номер будинку, квартири потерпілого)». І обов’язково переконайтесь в тому, що вас зрозуміли правильно.

 Порядок надання повідомлень про загрозу електробезпеці споживачів

 Цей Порядок визначає процедуру надання інформації про загрозу електробезпеці споживачів і створений для оперативного реагування і швидкої локалізації подій, які становлять загрозу електробезпеці людей, тварин або можуть призвести до системних збоїв у роботі обладнання чи аварій на виробництві.

Дії працівників або свідків нещасного випадку чи аварії, яка становить загрозу електробезпеці:

Строк подачі інформації: 
Негайно

Кому подається інформація:

Для працівників – безпосередньому керівнику працівника або іншій уповноваженій особа на підприємстві.

Для споживачів – центру обслуговування споживачів ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ІНСОЛ».

Порядок дій:

У випадку виявлення подій, які становлять загрозу електробезпеці людей, тварин або можуть призвести до системних збоїв у роботі обладнання чи аварій на виробництві необхідно негайно перш за все самому тримати безпечну відстань від місця події (у випадку замикання на землю чи падіння дерева на провода повітряних ліній безпечна відстань становить не ближче 8 метрів), сповістити про небезпеку оточуючих, запобігти наближенню до місця аварії випадкових перехожих чи тварин та повідомити про те, що сталося, через засоби зв’язку або особисто безпосередньо керівника або іншу уповноважену особу на підприємстві, для споживачів – центр обслуговування споживачів ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ІНСОЛ» за телефоном: 0800-351-204; +38(044)350-12-04 та Операторів системи розподілу, які розташовані у вашому регіоні.

Дії керівників або інших уповноважених осіб на підприємстві у разі отримання повідомлення про нещасний випадок чи аварію яка становить загрозу електробезпеці

Строк подачі інформації: 
Негайно

Кому подається інформація:

У разі пожежі на об’єктах, або випадку виявлення подій, які становлять загрозу електробезпеці людей, тварин або можуть призвести до системних збоїв у роботі обладнання чи аварій на виробництві: повідомити за допомогою засобів зв’язку відділ цивільного захисту, пожежної безпеки та мобілізаційної роботи, чергового диспетчера РЕМ, ОДС, центр обслуговування споживачів ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ІНСОЛ» за телефонами: 0800-351-204; +38(044)350-12-04 та Операторів системи розподілу, які розташовані у вашому регіоні.

Порядок дій:

Керівники на місцях, перш за все, повинні оцінити ситуацію і визначити наслідки від настання нещасного випадку або інших подій, які становлять загрозу електробезпеці, організувати, за необхідності, надання першої медичної допомоги, прийняти невідкладні заходи по недопущенню подібних подій.

При необхідності викликайте службу порятунку – 101 чи швидку медичну допомогу –103.

ОПЕРАТОРИ СИСТЕМИ РОЗПОДІЛУ	контактні телефони
АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО»	0 (800) 217-217
ПРАТ «ВОЛИНЬОБЛЕНЕРГО»	0(800) 210-131
АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»	(056) 790-99-00
АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»	(0629) 450-473
АТ «ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО»	0(800) 30-92-82
ПРАТ «ЗАКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО»	0 (800) 50-16-20
ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО»	38(061) 22-53-659
ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»	38 (044) 202-15-88
ПРАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»	38(044) 459-07-40
ПРАТ «КІРОВОГРАДОБЛЕНЕРГО»	0(800) 501-148
ПРАТ «ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО»	0 (800) 50-15-68
АТ «МИКОЛАЇВОБЛЕНЕРГО»	0 (800) 50-40-01
АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»	38 (048) 705-90-90
АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО»	0(800) 305-035
АТ «ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО»	0 (800) 50-40-20
ПРАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО»	(0362) 69-42-98
АТ «СУМИОБЛЕНЕРГО»	38(054)26-59-659
ВАТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО»	0 (800) 50-90-40
АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО»	38(057)74-01-512
АТ «ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО»	0 (800) 500-629
АТ «ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО»	0 (800) 50-50-62
ПАТ «ЧЕРКАСИОБЛЕНЕРГО»	(0472) 33-87-87
АТ «ЧЕРНІВЦІОБЛЕНЕРГО»	(0372) 58-49-80
АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО»	0 (800) 210-310
ДПЕМ ПРАТ «АТОМСЕРВІС»	38(05136) 5-71-48
ДП «РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРИЧНІ МЕРЕЖІ»	38(044) 206-62-80
ПРАТ «ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ»	38 (062)73-65-443
ТОВ «ДТЕК ВИСОКОВОЛЬТНІ МЕРЕЖІ»	38 (0629) 40-93-32
АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ»	0-800-50-31-11
ПРАТ «ПЕЕМ «ЦЕК»	0 800-300-015
ТОВ «ЛУГАНСЬКЕ ЕНЕРГЕТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ»	38(064)23-51-459